За читанням Ясунарі Кавабати

Другим віршем для збірки літературних перегуків поетів Вінниччини із творами світової літератури обрала “За читанням Ясунарі Кавабати” В. Стуса.

ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ  КАВАБАТИ
Василь Стус
200px-Stus_vasyl

 

Розпросторся, душе моя, на чотири татамі,
Або кулься від нагая, чи прикрийся руками.
Хай у тебе є дві межі, та середина — справжня,
Марно, невіре, ворожить — молода чи поважна.
Посередині — стовбур літ, а обабоки — крона.
Посередині — вічний слід (тінь ворушиться сонна).
Ні до неба, ні до землі — не сягнути нікуди.
Не будіте мої жалі, лицемірні іуди!
Чи не мріяв я повсякчас, чи не праг, як покути,
Щоб заквітнути проміж вас, як барвінок між рути.
Як то сниться мені земля, на якій лиш ночую,
Як мені небеса болять, коли їх я не чую.
Як постав у в очах мій край, ніби стовп осіянний.
Каже — сину, на смерть ставай ти для мене коханий.
Тож просторся, душе моя, на чотири татамі,
І не кулься від нагая, і не крийся руками.